Статті

Питання, які обговорювалися у січні поточного року на Всеукраїнській Інтернет – конференції «Методичні засади підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи професійної освіти» (організатор - Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області), викликали непідробний інтерес освітянської спільноти. Це підтверджує актуальність тематики конференції та спонукає до розширення кола співрозмовників.

Дуже цікавим аспектом зазначеної теми є комплекс питань, пов’язаний з особливостями процесу стажування працівників ПТНЗ на великих промислових підприємствах регіону. З метою визначення думки роботодавців стосовно шляхів удосконалення професійної компетентності викладачів та майстрів виробничого навчання ми звернулися до співробітників відділу кадрів та розвитку персоналу ПАТ «Дніпроспецсталь». Провідний інженер з підготовки кадрів ВК і РП Шевченко Н.І. люб’язно погодилась відповісти на наші запитання.

- Шановна Наталіє Іванівно! Ваша діяльність тривалий час пов’язана з процесом формування кадрового резерву кваліфікованих робітників підприємства. Які переваги, на вашу думку, надає налагоджена взаємодія ПТНЗ та підприємств-замовників кадрів.

- Плідна співпраця професійно-технічного навчального закладу та роботодавців – це перспективний шлях розв’язання багатьох проблем, які виникають у процесі підготовки та подальшого працевлаштування молодих робітників. Не секрет, що зміцнення партнерських відносин надає додаткові можливості обом взаємодіючим сторонам, а саме:

· спрощується доступ до інформації про реальний попит щодо фахівців певних професій на конкретному підприємстві;

· забезпечується врахування вимог конкретних роботодавців завдяки коригуванню старих і розробці нових навчальних планів та програм;

· відкриваються ширші можливості для організації професійно-практичної підготовки учнів навчального закладу;

· з’являється доступ усіх учасників освітнього процесу до інноваційних виробничих технологій та сучасного виробничого обладнання тощо.

- Ви дуже привабливо змалювали можливе змістовне наповнення процесу взаємодії на рівні ПТНЗ – підприємство! Але в яких формах подібна взаємодія може бути реалізована, та що є «наріжним каменем» у Вашому переліку?

- Мушу сказати, роботодавці останнім часом справедливо висувають цілу низку зауважень щодо якості підготовки випускників професійно-технічних навчальних закладів, але на деякі з них ПТНЗ об’єктивно не в змозі відреагувати самостійно. Тому, на наш погляд, «наріжний камінь» у фундаменті якісної професійної освіти - «доступ усіх учасників освітнього процесу до інноваційних виробничих технологій та сучасного виробничого обладнання». Цей напрям на ПАТ «Дніпроспецсталь» частково реалізується на основі діючої системи стажування педагогічних працівників ПТНЗ. Усі інші напрями співпраці ми вважаємо похідними від зазначеного.

Маючи нагоду, окремо підкреслю, що стажування педперсоналу на нашому підприємстві здійснюється відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про професійний розвиток працівників», постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» та інших нормативних документів. Але є і певні особливості. 

На наш розсуд, основними завданнями стажування педагогічних працівників ПТНЗ є не тільки

ознайомлення зі специфікою чинних умов, станом та тенденціями розвитку підприємства, його вимогами до рівня кваліфікації робітничих кадрів з відповідних професій;

ознайомлення із сучасним обладнанням, новими технологіями, новітніми досягненнями науки, техніки і виробництва;

освоєння на робочому місці прогресивних прийомів і методів організації праці;

встановлення (підвищення, підтвердження) розряду (класу, категорії),

але й визначення шляхів удосконалення організації освітнього процесу у своєму навчальному закладі.

Додам декілька слів щодо термінів стажування. Вони залежать від кваліфікаційного рівня педагогічного працівника й можуть сягати двох місяців.

Наведу приклади. Для викладачів загальнопрофесійної підготовки процес стажування триває 72 навчальні години та має на меті ознайомлення з особливостями економіки даного профілю, умов праці, правового забезпечення, досягнень у даній галузі виробництва.

Для викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки (одна професія) – 72 год. У програмі стажування: ознайомлення з організацією виробництва, сучасними матеріалами, обладнанням, інструментами, технологіями, перспективами розвитку підприємства.

Для майстрів виробничого навчання – 105 год. Зміст стажування: підтвердження та підвищення кваліфікаційного розряду.

- Хочу дещо уточнити. Поясніть, будь ласка, чи можна стверджувати, що, з Вашої точки зору, процес стажування для педагогічних працівників ПТНЗ не закінчується на етапі отримання довідки про результати стажування. Чи правильно я Вас зрозуміла?

- Цілком вірно. Хочу ще раз підкреслити, що, по-перше, процес стажування завжди передбачає дії, пов’язані з опануванням інноваційних технологій і прийомів праці, ознайомленням з сучасним обладнанням, економікою та організацією підприємства. По-друге, стажер, відповідно до нормативних документів, працює за програмою, яка затверджена керівником ПТНЗ і узгоджена з керівником підприємства. У зв’язку з цим, ми вважаємо, що внесення корекції у змістовну частину навчально-виробничого процесу ПТНЗ є одним із необхідних результатів стажування педагогічних працівників.

Наприклад, доцільно, щоб після проходження заводського етапу стажування педпрацівники:

· надавали керівникові навчального закладу звіт про стажування та щоденник;

· звітували перед педагогічним колективом на нараді або на засіданні методичної комісії з даної професії про результати стажування;

· ознайомили майстрів виробничого навчання та викладачів професійно-теоретичної підготовки з прийомами роботи передовиків виробництва, новим обладнанням, інструментами, матеріалами, сучасними технологічними процесами (в межах роботи школи передового виробничого досвіду у формі семінару-практикуму);

· впровадили у навчальний процес передовий виробничий досвід та методи праці.

- Наскільки затребувані Ваші освітні послуги?

- На це питання краще відповісти мовою статистики. 

Загальна кількість педпрацівників, що пройшли стажування на ПАТ «Дніпроспецсталь» з 2007 р. по 2015 р. складає 48 осіб. Серед них: 15 осіб – це працівники ДНЗ «ЗВІПУ», 32 – працівники ДНЗ «ЗПМЛ» і 1 – працівник ДНЗ «ЗППЛ». 

За кількістю стажистів, нажаль, традиційно домінують майстри виробничого навчання: їх переважна більшість – 68%.

Якщо проаналізувати професійну спрямованість стажистів, то треба зазначити, що вона була достатньо широкою. Це яскраво ілюструє діаграма.

Окремо відзначу, що ВК і РП ПАТ «Дніпроспецсталь» періодично надає можливість працівникам ПТНЗ підвищити кваліфікацію на курсах цільового призначення «Основи психолого-педагогічного мінімуму». У зазначений період цим скористались 8 осіб.

Втішає і те, що з кожним роком кількість педпрацівників ПТНЗ, які бажають стажуватися на ПАТ «Дніпроспецсталь», неухильно зростає.

Маємо надію, що це пов’язано із суттєвою зміною змістовного наповнення процесу стажування педагогічних працівників ПТНЗ. На сьогодні, програми стажистів складаються так, що вони обов’язково

зорієнтовані на ознайомлення з робочими місцями учнів-практикантів та технологією виконання учнівських завдань;

надають можливість викладачам підібрати теми дипломних робіт для майбутніх кваліфікованих робітників так, щоб ті відповідали реальним потребам підприємства – замовника кадрів.

Тобто, сучасні програми розробляються таким чином, щоб забезпечити стажистам достатній професійний та викладацький потенціал, який дозволить наблизити рівень компетенцій випускників ПТНЗ до потреб виробництва. 

- Щиро дякую за цікаву та змістовну бесіду.